Солов’їна музика. Її становлення та трансформація

Українська музика розпочала свій відлік з часів Київської Русі та охоплює в своєму розвитку практично всі типи музичного мистецтва —народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її різноманітності звучить в Україні та за її межами, адже вона й надалі розвивається в народній і професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Головними характерними рисами українського народу є музичність та співучість, оскільки музичні традиції на території сучасної України сягають ще з прадавніх часів.

Важливим моментом є те, що первісне музикування мало дещо синкретичний характер, в якому злиті воєдино — пісня, танець й поезія. Дане музикування в більшості випадків  супроводжувало обряди та церемонії, ритуали, трудовий процес та інше.

Незаперечливим є те, що в уяві людей на той час музика та музичні інструменти відігравали роль оберегів під час заклинань та молитов магічно-охоронного значення.

Музика для людей несла захист від нечистої сили, поганого сну, від зурочення. На той час не обходилося  і без спеціальних магічних награвань, які проводилися для забезпечення родючості ґрунту та плодовитості худоби.

Процес, що відбувався в ті найдавніші часи був саме тим джерелом, з якого виникла народна музична культура, адже  він поклав початок формулюванню музичних систем, які в подальших історичних умовах, внаслідок своєрідності, привели до виникнення національних прикмет музичної мови.

Практика народної пісні прослідковується, ще зі старовинних обрядових пісень, які на той час існували на теренах України.

За своїм значенням та змістом у житті народу, за тематикою, сюжетом та музичними властивостями українська народна пісня має безліч різноманітних жанрів, які об’єднані певною системою ознак.

Музичне мистецтво східнослов’янських племен, в якості професійного, існує з часів Русі. Одночасно із прийняттям християнства у кінці X століття з’явився церковний спів на теренах України, який сформувався під впливом візантійської і української народної музики.

Трохи згодом в XIX столітті в історії музики проходить вихід на світову арену багатьох національних шкіл, це пов’язане із ростом національної свідомості європейських народів, які в той час знаходились під владою імперій.

Професійні музиканти брали приклад із українських письменників й поетів та почали звертатися до народної тематики, обробляти народні пісні, що виконувалися талановитими аматорами в супроводі народних інструментів — кобзи, бандури, цимбал, скрипки, ліри та ін.

Також діяльність аматорських та відкриття перших професійних театрів (Київ — 1803, Одеса -1810), в яких ставилися музично-сценічні твори на національні сюжети, відіграли дуже важливу роль в становленні української опери.

В 1899 році з’явилися  перші грамплатівки із співом українською мовою, які випущені фірмою «Еміль Берлінер» в Лондоні. Дані записи зроблені під час гастролей російського хору С. Медвєдєвої.

Під час періоду Визвольних змагань проходило створення ряду художніх колективів, зросла творча активність нової генерації українських митців, а також відбувся масштабний розквіт таланту діячів старшого покоління

Трохи згодом, на терени України до керівництва прийшла радянська влада. Цей період ознаменований низкою трагічних подій. Найстрашніших втрат українське мистецтво зазнало у 1930-ті роки. Протягом даного періоду радянською владою знищено декілька сотень бандуристів, кобзарів та ліриків. Вже з початку другої половини 1930-х років музичне мистецтво радянської України розвивається переважно в руслі соцреалізму, який став єдиним офіційно дозволеним в СРСР «творчим методом» літератури та мистецтва.

В цей же час, в Україні виникає масова радянська пісня.

В 1960-ті роки відбувається прорив української композиторської школи на світову арену, проходить опанування новітніх течій європейської музичної культури.

Далі паралельно із формуванням поп-музики в Західних країнах світу, в Україні, так як і в інших радянських республіках досягає свого розквіту радянська естрада.

На сучасній українській сцені присутні майже всі музичні напрями: від фолку до acid джазу.

Активно розвивається клубна культура. Популярність багатьох українських поп-виконавців давно перетнула кордони України і утвердилася в країнах СНД. Популярна музика представляється на різних пісенних  фестивалях.

Велике значення має достойне представлення України на конкурсах Євробачення, так, зокрема, Руслана, що синтезувала у своїй музиці фольклорні мотиви карпатського регіону, стала переможницею конкурсу в 2004році. Євробачення-2007, 2008, 2013 відзначилися відповідно участю В.Сердючки та А. Лорак та З. Огнєвіч, а в 2016 році перемогу на Євробаченні здобула співачка Джамала,.

Паралельно з популярною музикою розвивається українська рок-музика. Серед найвідоміших гуртів української рок-музики є «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Танок на майдані Конго», «Крихітка», «Скрябін», «Тартак», «Плач Єремії»та багато інших.

Однак, незважаючи на все вище сказане, зараз в нашій країні дещо сповільнено розвивається, українська андеграундна музика, оскільки альтернативна музична сцена в нашій країні все ще розвинута посередньо, тому дану галузь необхідно стрімко та активно просувати. Сьогодні є надзвичайно багато виконавців та гуртів приречених назавжди залишитись в андеґраунді, бо еталон успіху – це вихід на зарубіжну сцену. Внаслідок чого, в більшості випадків, концерти даного плану збирають мало слухачів.

А все вище сказане призводить до того, що молоді талановиті люди не вірять вже в гарне майбутнє та розвиток своєї діяльності.

Однак, команда радіо СОЛЯНКА взялася за важливу і таку актуальну справу, як розвиток української андеграундної музики. Адже слухачі слухають різного плану музику – хтось полюбляє попсу, а хтось надає перевагу класичній музиці. Вподобань надзвичайно багато, тому є велика необхідність в розвитку нестандартної української музики, еклектичного звучання, незвичного виконання та глибокого змісту творів.